Освітні мандри до Скандинавських шкіл

«Мандрівки вчать більше, ніж будь – що.

Іноді один день, проведений в інших місцях,

дає більше, ніж десять років життя вдома»

Анатоль Франс

Я – заступник директора з НВР Пришибської ЗОШ І – ІІІ ступенів Пришибської ОТГ, учасник проекту «Нова українська школа», «Інтелект України» нещодавно за сприяння органів місцевого самоврядування мала змогу взяти участь в освітньому турі ВГУ до країн Скандинавії. Адже саме ці країни мають перевірені напрацювання, освітню стратегію змін, вона вже пройшли шлях педагогічних реформ і як показують результати PISA – досить успішно.

Мета поїздки – перейняти найкращі педагогічні наробки для їх подальшої адаптації та впровадження в нашій освіті.

 Власне, одна з умов освітньої подорожі – обов’язково реалізувати щось в Україні.

Учасниками мандрівки були директори шкіл, їхні заступники, учителі початкових класів, педагоги-предметники з різних куточків України, ректор та проректор Дніпровського інституту післядипломної педагогічної освіти, представники громадської організації саморозвитку педагогів, психологи, директор та віце – президент асоціації ВГУ.

ПредставникиПолтавської області з послом України в королівстві Швеція І.Сагачем

Ця подорож мала виключно практичну спрямованість.

Практична частина – це освітня експедиція, що передбачала відвідування різноманітних закладів: бібліотек, шкіл мистецтв, зустріч з представниками міністерства освіти Фіндяндії, посольства України в Швеції, гімназії в Швеції, зустрічі з представниками недільних шкіл в різних куточках. Це дало змогу скласти цілісну картину про закордонну систему освіти. Хочу поділитися побаченим закордонним досвідом, можливо, це спонукатиме когось до активних дій.

«Мало – означає багато!»

Aki Tornberg, представник міністрства освіти Фінляндії, учитель за освітою, докладно познайомив нас з теоретичними засадами освітньої системи Фінляндії. «Мало – означає багато!» – це ключ фінської освіти. Не наватажуючи дітей зайвим, тут звільняють час для їхнього соціально-культурного розвитку, для збагачення особистості. Щоб змінити освіту, слід було змінити вектори, якими слугують базові педагогічні принципи.

Представники Полтавської області з Aki Tornberg

Серед них:

1.                     Довіра та відповідальність «усіх до всіх» у всьому!

Цей принцип передбачає навчання «без тиску». Кожен учень знає, для чого він тут (насамперед це роз’яснюють у сім’ї), чому потрібно опанувати саме цей матеріал, як він далі зможе це використати в подальшому житті, тому відчуває відповідльність насамперед перед самим собою.

Учителі надають учням самостійність. В учнів є право вибору: одні грають на барабанній установці, інші – опановують гитару, ще інші просто ходять по класу, розмовляють, діляться враженнями. А форма одягу? Її не просто немає, немає взагалі жодних обмежень, окрім «треба прийти одягненим». У Фінляндії переконані, що істина досягається лише методом «спроб та помилок», і кожен досвід дуже потрібний у становленні особистості.

2.                     Рівність.

Школи однакові за престижністю, між ними фактично немає конкуренції. Матеріальна ситуація закладів теж приблизно однакова, якісний склад учителів скрізь високий, тому навчальний заклад обирають тільки за територіальним принципом (зручністю розташування).

           

Роботи зроблені руками учнів на уроках мистецтва

              

 

 

Освітній простір гімназії

3.                     Немає стандартизації.

«Працюємо для результату, а не для тесту!»

Існує єдиний державний іспит, який учні складають у 9 класі для отримання атестату зрілості. Звичайно, учителі використовують різноманітні форми перевірки, але не тому, що цей контроль обов’язковий. Він залежить від матеріалу, що вивчається, та від бажання самого вчителя. Мета – визначення прогресу учнів та їхніх «слабких місць», а не для встановлення рейтингу школярів.

4.                     Освітня автономія. «Школа фокусується тільки на освіті».

Звичайно, є затверджений навчальний план, але він слугує тільки путівником(освітяни можуть коригувати його на власний розсуд), а саму стратегію викладання розробляє безпосередньо учитель. Тобто цей момент відбувається досить лояльно для педагогів у порівнянні з нашими.

Мабуть, усім учителям, які зараз читають мою статтю цікаво, як живуть колеги з Скандинавії… Система навантаження фінських, шведських та данських учителів різниться із нашою.

Усі години поділяються на годину для саморозвитку та співпраці (сюди входить навіть підвищення кваліфікації) і безпосередньо контактні години – тобто проведення уроків.

Найбільше контактних годин – в учителів фізкультури, музики, мистецтва, тому що в них немає так званих «домашніх завдань» (наприклад, немає перевірки зошитів), тобто підготовка до наступного уроку займає менше часу порівняно з мовниками чи математиками. Але ця різниця враховується, і фактично педагогічне навантаження вирівнюється годинами для саморозвитку, і за різного «контактного навантаження» усі отримують приблизно однакову заробітну платню.  До речі, вона залежить лише від педагогічного досвіду, ніяких професійних рівнів учителів не визначають.

Учитель маю повну педагогічну свободу і сам вирішує, де, як і коли йому готуватися до уроків. Підвищення кваліфікації відбувається виключно за власним бажанням. Жодних тисків з боку відділу освіти чи методистів (їх гімназії Gribskov Gymnasium одна із заступників директора(у директора їх 4, окремо є бухгалтер та людина, яка відповідає за друк атестатів та свідоцтв)  Trine Nybroe  нас познайомила з шкільною документацією, провела екскурсію навчальним закладом. Це просто мрія – ніяких паперових томів! У наших школах багато уваги приділяють зовнішньому оформленню, але все навчальне середовище має провокувати бажання вчитися, тому у данській гімназії ми не побачили шикарних ремонтів, а побачили звичайні парти, стільці, але  обов’язковим елементом кожного навчального кабінету є проектор та мультимедійна дошка. Діти конспектують навчальний матеріал на ноутбуках, потім надсилають на електронну скриньку вчителя конспект.

5. Друга державна мова

Діти обирають самостійно і вивчають декілька мов. Другою державною мовою є шведська або фінська.

Навчання шведської мови надає учням можливості для взаємодії та співпраці зі шведськомовним населенням Фінляндії. Метою навчання є формування в учнів навичок використовувати свої мовні здібності та сприяти визнанню фінляндського двомовства й скандинавського стилю життя.

Діти, які спілкуються двома мовами, мають можливість розвивати та поглиблювати свої знання та навички в більшому обсязі відповідно до їхньої програми. Починаючи з першого класу, усі діти вивчають англійську мову. Особисто я зіткнулася з ситуацією, коли заблукала в Стокгольмі і мені необхідно було знайти дорогу до мого хостела! Я, учитель  англійської мови, тому з легкістю змогла пояснити, що мені потрібна допомога! Усі, кого я зупиняла(це були різні за віком жителі Стокгольма) намагалися мені допомогти, дехто малював мені карту, дехто просто розповідав. Це свідчить про високий рівень знань  англійської мови, як у молодого покоління,так і у старшого.

Після закінчення 6 класу діти можуть обрати ще одну іноземну мову на вибір: німецьку, французьку або іспанську. Вивчення іноземних мов дає учням можливість функціонування в ситуаціях іншомовного спілкування. Під час вивчення іноземної мови учнів привчають використовувати їхні мовні навички, знання про різноманітність способів життя в інших культурах. Учні вчать мову як мистецтво та засіб спілкування, що вимагає довготривалої та різноманітної комунікативної практики.

6. Урок – як основна форма організації НВ процесу

Відвідавши уроки, наша делегація побачила те, що в наших школах є неприйнятим. Наприклад, діти готують та проводять уроки, учитель

тільки виступає спостерігачем, діти можуть спокійно їсти чи взагалі не прийти на урок! Секрет у тому, що кожна дитина сама вирішує, як їй вчитися чи не вчитися взагалі. Ходити на уроки чи ні. І провірте, ніхто нікого не сварить, не викликають батьків і так далі. Прийде час екзамену за результатами якого учень зможе вступити на безкоштовне навчання до будь – якого ВНЗу ЄС.

У школах є загальна електронна система ведення документації. Сторінки відвідування, успішності учнів, схема класу з особистими фото дітей (це дає змогу планувати різні форми роботи – наприклад, сформувати потрібні групи на комп’ютері і не витрачати на це час під час уроку), графік роботи кабінетів, загальний розклад, графік роботи учителів та їх чергування – це лише частина можливостей електронної системи. Усе супроводжується кольоровим маркуванням, що спрощує керування.

Система забезпечує зворотний зв’язок з учнями, батьками та всіма учителями. Тобто кожен має спеціальний доступ, що забезпечує конфіденційність, і за бажання учень або його батьки можуть зайти в систему і побачити результати роботи, домашнє завдання або індивідуальні повідомлення, адресовані конкретному школяреві.

У Скандинавских країнах створено багато бібліотек для людей. Зокрема наша делегація побувала в одній із  них.

Ми відвідали бібліотеку Internationella biblioteket у Стокгольмі, Швеція. Ви б тільки бачили скільки тут  людей різного віку (і не лише в цій бібліотеці).

У нашій країні подібних бібліотек дуже мало – з такими інтер’єрами, меблями, технічними можливостями (принтери, ксерокси, ком’ютери тощо), ігровими кімнатами для маленьких дітей.

Головний принцип роботи – «бібліотека не для книг, а для людей». Тому тут утілюють чимало проектів заради посилення культури читання – різноманітні майстер-класи, сімейний день у бібліотеці, події на свята і виставки.

Отже…

Якщо в нашій системі приорітетними є самі знання, то в Скандинавських країнах– це соціальні компетентності. Вони міркують так: «Для чого мені червоний диплом, якщо потім я не  зможу вигідно «продати свої знання», не вмітиму вирішувати соціальні конфлікти, не знатиму, як заощаджувати, а це ж – головне для подальшої соціалізації». Тобто, напрошується висновок, що ми навчаємо для знань, а вони для життя. Як бачите, є над чим працювати і до чого прагнути.

Проте неможливо впоратись самостійно, тому чекаю на підтримку інших учителів. Адже зміни неможливо втілювати в життя самотужки.